сьогодні подумала, що я несправедлива. це ж я, а ніхто інший, шукаю в своїх почуттях недоліки, слабинку, нездійсненість. хіба не я постійно гальмую своїх "обранців" і від переляку від їх наступу придумую ефімерні перешкоди? думала-думала... і вирішила - все відпустити. зрештою, ніхто ж мені не завадить триматись своєї - красивої - версії нашої історії! з миром у серці повернулась додому, відкрила рідер, а там знову шпилька від нього у мій бік. чи я шизофренік? але зберегти той важко здобутий мир тепер важче...
Немає коментарів:
Дописати коментар