17 червня, 2010

***

сама вдома. затишно. за вікном дощ, і далеко гримить. кіт розлігся на сірому килимі і, якби не біленьке пузико, був би зовсім непомітним. його солодкий сап беквокалить Горасу Сілверу - звучить "Song for my Father" (дякувати подкасту.



ноут, кава, французький халатик, теплий сумовитий настрій, що ділиться навпіл між музикою і тобою. ти стаєш легендою. я зовсім забула твоє обличчя, ледь пригадую голос, не впізнаю листів... але не можу позбутися тужливої потреби постійно думати про тебе. вчора в нашій історії поставила крапку. сьогодні додала ще одну. завтра...

Немає коментарів:

Дописати коментар